货运汽车运输企业基础产业资金：存在的问题

1.3.7  хаактеризують  динамку  транспортних  засобв  в  автотранспортних  пдпримствахвано-Франквсько, Льввсько  Тернопльсько  областей.Таблиця 1.3.6Динамка середньорчно вартост основних фондв вантажних АТПвано-Франквсько, Льввсько та Тернопльсько областейпротягом 1992 – 1996 рр. (в порвняльних цнах)Таблиця 1.3.7Оновлення та вибуття рухомого складу вантажних АТПвано-Франквсько, Льввсько та Тернопльсько областей за 1996 ркЯк  бачимо,  в  практиц  виробничо-фнансово  дяльност  автотранспортнихпдпримств  у  нових  умовах  господарювання  основною  проблемою  на  рвнгосподарства    проблема  фнансування  процесу  оновлення  основних  фондв,особливо рухомого складу. <<Ранш вдпрацьована  централзовано координованастратегя  простого  чи  екстенсивного  розширеного  оновлення  парку,  щобазувалось на стаблзац  рост його перевзно спроможност, уже неприйнятна>>[240, с. 8]. У бльшост автогосподарств не вистача фнансових ресурсв навть напокриття нестач обгових коштв, не говорячи вже про довгостроков вкладення восновн виробнич фонди.Некеровансть процесу оновлення парку рухомого складу з  боку  автогосподарств,  а  також  високий  рвень  його  фзичного  спрацювання  зумовлюють  рзкезниження  потенцйно  конкурентоспроможност  кожного  автопдпримстваУкрани.

Господарства  вантажного  автотранспорту  опинилися  в  свордномузавороженому  кол,  коли  значна  частина  коштв,  як  зазначалося  вище,  спрямовуться на ремонт  пдтримання рухомого складу в робочому стан, а, з другогобоку,  через  нестачу  грошових  засобв  автопдпримства  позбавлен  можливостоновлювати свй парк високоефективними зразками автомоблв.Виршення ц виробничо-фнансово проблеми бачиться як наслдок досконалого вивчення, аналзу та поступового залучення кервництвом автопдпримствусх  можливих  сучасних  джерел  фнансування,  що  сприятиме  нагромадженнюдостатнх засобв для придбання рухомого складу.Видляють  дв  групи  джерел  фнансування  вдтворення  основних  фондв  тапарку автомоблв зокрема – внутршн  зовншн (див. рис. 1.3.2).Специфчною  особливстю  наведено  класифкац      вдповднстьпринципам системного пдходу, що виявляться у максимальному наближенн досучасних  економко-правових  умов  функцонування  акцонерних  товариств,питома  вага  яких  серед  дослджуваних  автопдпримств    найвищою.  Перевагирозроблено  класифкац  в  порвнянн  з  ншими  подбними  класифкацямиджерел фнансування вдтворення основних фондв [див., напр., 79, с. 158; 95, с.28]  полягають  у  тому,  що  до    складу  внесен  нетрадицйн  джерела,  так  якпозики  кредитних  сплок,  засоби  приватних  нвесторв  та  лзингових  компанй,нвестиц,  захищен  державними  зобов’язаннями.  Фгурування  держави  якзовншнього  джерела  фнансування  може  виявитися  у  субсидуванн  окремихпрограм  акцонерних  товариств,  що  стосуються  нтересв  ряду  сумжнихвиробництв чи галузей.аааааааааааааааааааа这是一个很好的例子。

Однак  слд  враховувати,  що  в  умовах  високих  темпвнфляц,  платжно  кризи,  зниження  обсягв  виробництва,  а  вдповдно  перевезень,  необрунтованого  зростання  цн    тарифв,  реальн  можливостреалзац коштв на нвестицйн цл надзвичайно обмежен. До того ж недолки воцнц  вартост  основних  фондв  сприяли  зниженню  розмру  амортизацйногофонду  –  одного  з  найбльш  важливих  власних  джерел  фнансування.  Так,  напочаток 1992 р., як зазначаться у <<Концепц переходу автотранспорту загальногокористування до ринкових вдносин>> заступника начальника економчного управлння корпорац <<Укравто транс>> А.П.Скорика <<стан справ в автотранспортнихпдпримствах  по  нарахуванню  амортизацйних  засобв  на  придбання  рухомогоскладу  засвдчу,  що  ц  засоби  незначн    х  достатньо  (в  автотранспортномупдпримств,  що  волод  100  –  200  автомоблями)  для  придбання  2  –  3  новихавтомоблв при нормативному оновленн за рк 12 – 25 автомоблями>> [212, с. 2].Свдченням  цього    також  тенденця  зниження  питомо  ваги  амортизацйнихвдрахувань в  структур  витрат  вантажних  автотранспортних  пдпримств  ваноФранквсько, Льввсько та Тернопльсько областей з 14,08 % у 1992 р. до 6,14 %в 1996 р.Як  вдомо,  найважлившою  умовою  ефективного  функцонуванняпдпримств у ринковому середовищ  забезпечення принципу самофнансування,який передбача здйснення господарсько та нвестицйно дяльност за рахуноквласних  джерел  (амортизац,  що  покликана  забезпечити  просте  вдтворенняпопередньо  нвестованого  капталу,  та  нерозподленого  прибутку  як  засобурозширеного  вдтворення  капталу),  а  також  залучених  кредитних  ресурсв.Ефективнсть  фнансування  вдтворення  основних  фондв    рвень  йогонтенсивност  залежить  вд  питомо  ваги  власних  коштв  пдпримств.

Середджерел  самофнансування  амортизацйн  вдрахування  посдають  головне  мсце,оскльки завдяки синхронност мж кругообгом основних фондв  формуваннямамортизацйного фонду, вони в меншй мр схильн до кон’юнктурних коливань,зумовлених результатами господарсько дяльност. У цьому зв’язку амортизацйнвдрахування  бльшою  мрою,  нж  прибуток,  можуть  бути  фнансовою  базоюсамостйност автотранспортних пдпримств у вдтворенн основних засобв. Осьчому  невипадково  в  економц  розвинутих  кран  самофнансування  вдгравизначальну  роль.  Так,  наприклад,  <<в  Япон  у  1985  р.  частка  власних  джерелфнансування в основний каптал становила 68,9 %, а залучених – 31,1 %, у США,вдповдно, – 63,5  36,5 %, Великобритан – 62,1  37,9 %, ФРН – 55,3  44,7 %,Франц – 52,1  47,9 %>> [206, с. 54]. Отже, практично в усх розвинених кранахбльша  частина  потреб  у  фнансуванн  каптальних  вкладень  забезпечуться  наоснов власних коштв.Зупинимося  на  амортизацйнй  полтиц  як  одному  з  основних  елементв  уреулюванн  та  управлнн  процесом  вдтворення основних  фондв. Вдомо, щоамортизацйна  полтика  –  це  сукупнсть  заходв,  як  здйсню  держава  з  метоюзабезпечення нормального режиму вдтворення основних фондв.Дздатнсть    ефективнсть  амортизацйно  полтики  значною  мрою  визначаться обрунтованстю строкв служби засобв прац  нормами амортизац.У  господарськй  практиц  розрзняють  фактичн,  нормативн  та  економчнстроки  служби  основних  фондв.  Останн  характеризують  перод  продуктивногофункцонування  основних  засобв,  протягом  якого  за  х  допомогою  отримуютьекономчний ефект.До  недавнього  часу  амортизацйний  перод  обчислювався  переважно  затехнчним строком служби основних фондв  передбачав значну його нормативнутривалсть.

Як  наслдок  амортизацйн  вдрахування  <<не  давали  власниковможливост  компенсувати  затрати  на  х  вдшкодування  в  умовах  постйнозростаючих  цн.    пдпримства  <<зациклювалися>>  на  старому  устаткуванн,  немаючи  можливост  придбати  нове>>  [28,  с.  89].  У  зв’язку  з  незначниминакопиченнями сум амортизац аналогчн явища  до сьогодн спостергаються напдпримствах автотранспорту.Останнм  часом  в  амортизацйнй  полтиц  Украни  намтились  певнпозитивн  тенденц,  що  виявляються  у    загальнй  орнтац,  власне,  наекономчн  строки  служби  основних  засобв.  Згдно  з  проектом  закону  Украни<<Про амортизацю>>, прийнятого Верховною Радою Украни в першому читанн 2грудня 1997 р., та Законом Украни <<Про оподаткування прибутку пдпримств>>,який  набув  чинност  з  1  липня  1997  р.,  основн  фонди  пдлягають  розподлу  затрьома  амортизацйними  групами  [85,  ст.  8].  Для  основних  фондв,  до  якихвдноситься  автомобльний  транспорт  та  вузли  (запасн  частини)  до  нього,встановлена рчна норма  амортизац в розмр  25%. Принагдно слд  зауважити,що  вказана  норма  амортизац  на  чверть  перевищу  аналогчн  амортизацйннорми у США, встановлен вдповдно до податково реформи 1986 р. Щодо нормамортизац по нших групах основних фондв, то вони теж  дещо вищими, нж уСША  [206,  с.  54].  На  нашу  думку,  такий  амортизацйний  <<радикалзм>>  вже  унайближч роки позитивно позначиться на вдтворенн основних засобв.Серед переваг сучасно амортизацйно полтики в Укран слд видлити й те,що пдпримства <<мають право протягом звтного року вднести до валових витратбудь-як  витрати,  пов’язан  з  полпшенням  основних  фондв,  у  сум,  що  неперевищу п’ять вдсоткв сукупно балансово вартост груп основних фондв напочаток звтного року>> [85, п.

8.7.1].Важливим  кроком  у  напрямку  ринкових  перетворень  амортизацйно  полтики  Украни,  початок  якому  поклав  вдповдний  Указ  Президента  Украни,виданий  у  1995  р.  [див.:  196],    закрплення  на  законодавчому  рвн  лквдацколишньо  радянсько  практики  спрямовування  амортизацйних  вдрахувань  доцентралзованих  державних  та  мнстерських  фондв.  Саме  такою  слд  вважатипрактику  позаекономчного  перерозподлу  амортизацйного  фонду  пдпримств,згдно  з  положеннями  нормативних  документв  яко  з  1993  р.  25%  суми  амортвдрахувань пдпримств перераховувалось  в бюджет [див.: 111,  с.  88].  Вдтеперамортизацйн вдрахування належать  пдпримствам   не пдлягають  вилученню[192, с. 14].Нов позитивн аспекти в реформуванн амортизацйно полтики проявляються  вособливостях ндексац балансово вартост основних фондв, за ндексом нфляцв  раз,  коли  останнй  перевищуватиме  10%  за  рк.  <<За  змстом  цей  ндекс  мавдображати змни цн на каптальн вкладення, а за формою – результат зчепленняпомсячних ланцюгових ндексв>> [135, с.  37]. Останн положення знайшло свовдображення  спочатку  в  Указ  Президента  Украни  <<Про  заходи  щодореформування  нвестицйно  полтики  в  Укран>>  [див.:  233],  зокрема  у<<Положенн  про  порядок  визначення  амортизац  та  вднесення  амортизацйнихвдрахувань  на  витрати  виробництва  (обгу)>>  [див.:  171;  187],  а  далпродубльовано  в  Законах  <<Про  амортизацю>>  та  <<Про  оподаткування  прибуткупдпримств>>.  <<Це  сприятиме  наближенню  фнансово  амортизац  до  критервспоживання основного капталу>> [135, с. 37]. Однак, протягом 1991 – 1996 рр., яксвдчить аналз темпв нфляц та темпв ндексац основного капталу (див.

табл.1.3.8),  спостергалося  <<заниження  вдновно  вартост  виробничих  фондв,  щозумовило рзке погршення структури джерел фнансового забезпечення>> [18, с. 6].Коефцнти  ндексац  <<не  були  прив’язан  до  ринкових  цн,  внаслдок  чоговартсть  окремих  об’ктв  основних  фондв  було  спотворено>>  [  13,  с.  26].Непродумансть  ндексацй  основних  фондв  протягом  вказаного  перодуфактично спричинилася до х знецнення. Так, загальна вартсть основних фондвв  Укран  на  кнець  1990  р.  становила  за  комерцйним  курсом  180,5  млрд.американських  доларв,  що  приблизно  вдповдало  х  реальнй  вартост.  Псляпроведених перших двох переоцнок вартсть основних фондв на кнець      1993р.    становила  в  перерахунку  за  комерцйним  курсом  10,9  млрд.  американськихдоларв, тобто скоротилася майже в 11 разв [див. 25, с. 48].Таблиця 1.3.8Динамка споживчих цн та балансово вартостосновних фондв автотранспорту УкраниВдставання  нормативних  розмрв  ндексац  балансово  вартост  основнихфондв автотранспорту вд динамки споживчих цн спостергалося до ндексац,що вдбулася у травн 1996 р. Як видно з даних табл. 1.3.8 та графку  (рис.1.3.3),коефцнти  ндексац  лише  частково  лквдовували  розрив,  що  виникав  мжтемпами  нфляц  та  динамкою  вдновно  вартост  основних  фондвавтотранспорту.  Так,  до  моменту  першо  ндексац,  що  здйснювалася  у  травн1992 р., балансова вартсть основних фондв автотранспорту Украни в 23,9 разавдставала  вд  снуючого  рвня  цн;  псля    проведення  цей  розрив  скоротився  становив 1,52 раза. До наступно ндексац 1993 р. нфляця випереджала вдновнуРис.  1.3.3.  Динамка  споживчих  цн  та  коефцнтв  ндексац  балансововартост основних фондв автотранспорту Украни з 1992 р.

по червень 1996 р.вартсть основних фондв у 64,4 раза, а псля  завершення – в 2,4 раза. Але вжечерез  пвтора  року  загальний  рвень  цн  у  143,2  раза  випереджав  сумарнийкоефцнт  вдновно  вартост  основних  фондв    в  результат  ндексац,  щоздйснювалася протягом лютого 1995 р., скоротився до 2,9 раза. Однак, до травня1996 р., часу проведення наступно ндексац, вн сягнув 7,2 раза. Зрозумло, щоаналогчн тенденц спостергалися  в темпах зростання амортизацйного фонду,що  нараховувався,  виходячи  з  ново  вартост  основних  фондв  за  дючиминормами  амортизац.  Проте,  слд  зауважити,  що  затримка  у  темпах  зростанняостаннх  простежувалась  у  порвнянн  з  темпами  пдвищення  вдновно  вартостосновних  фондв.  В  основному  це  зумовлено  застосуванням  понижуючихкоефцнтв  щодо  амортизацйних  норм  протягом  певного  пероду  псляздйснення  ндексац  балансово  вартост  основних  фондв  [див.:  177;  178;  183;186],  вимогами  нструкцй  починати  нараховувати  амортизацю  з  наступногомсяця псля проведення ндексацй [див.: 178] та н.У зв’язку з нфляцю суми амортизацйних вдрахувань на повне оновленняосновного капталу передбачалось щоквартально кориувати вдповдно до ндексв, встановлених Мнстерством фнансв Украни. <<Проте в 1993  1994 рр. такекориування амортизацйних вдрахувань не проводилось. Це призвело до того, щозростаюча нфляця знецнила власн кошти пдпримств, нагромаджен за рахунокамортизацйних  вдрахувань,    фактично  девальвувала  це  джерело  капталовкладень>> [237, с. 48].Як справедливо зауважив укранський економст А. Фукс, <<ми почали <<продати>>  реновацйний  фонд.  В  останн  роки  практично  зупинився  процес  нагромадження  та  оновлення  основних  фондв>>  [238,  с.  92].

Усе  це  –  наслдкинеадекватного вдображення зростання цн у вдтворювальних процесах основнихфондв. Проте в економчнй лтератур знаходимо  протилежн мркування. Так,на  думку  втчизняних  вчених  О.  Рудченка,  Н.  Омельянчика,  М.  Тютюна,вдповднсть темпв ндексац основного капталу динамц цн <<призведе до щебльшо активзац нфляцйних процесв, що створить свордне <<замкнуте>> коло;тобто практично нема  можливост при значних рчних темпах нфляц, якмають мсце в Укран, здйснювати адекватну ндексацю основних засобв>> [206,с.  57].  Але  при  такому  пдход  фактично  заперечуться  економчний  змстамортизац,  порушуться  безперервнсть  процесу  оновлення  виробничогопотенцалу  пдпримств.    Крм  того,  беручи  до  уваги  значне  зниження  питомоваги  амортизацйних  вдрахувань  у  собвартост  продукц    послуг,  щоспостергалося  протягом  останнх  рокв,  важко  погодитись,  що  амортизаця  одним з основних чинникв, котр зумовлюють нфляцю.  роль у цьому процесцлком другорядна. А тому пдвищення питомо ваги амортизац у собвартост наклька пунктв не спричинить того провокуючого впливу на  нфляцйн процеси,як  зумовлюються,  наприклад,  невиправдано  високими  нарахуваннями  назаробтну плату, неефективною податковою та кредитною полтикою держави тан.Непродумансть  необрунтовансть фскального законодавства Украни, якедо того ж не врахову особливостей нфляцйно економки,  те, що у бльшоставтопдпримств  витрати  виробництва  перевищують  ту  суму  коштв,  яка  залишаться  псля  сплати  всх  обов’язкових  платежв.  Виникнення  ц  диспропорцзумовлене тим, що згдно з пдрахунками не менше 65 % всього заново створеногопродукту у сфер вантажних автоперевезень витрачаться на сплату податкв.

Так,наприклад,  рчна  сума  податкв  в  розрахунку  на  один  великотоннажний  автомобль,  що  здйсню  мжнародн  перевезення  вантажв,  бльше,  нж  у  10  развпереважа вдповдний середньовропейський рвень (див. рис. 1.3.4). <<Укранськпдпримц, що займаються мжнародними перевезеннями, змушен вддавати 80 –85 % доходу, виплачуючи рзномантн податки  збори>> [50, с. 72].  це при тому,що  рвень  технчного  стану  рухомого  складу,  а  вдповдно    рвень  якосттранспортних послуг автопдпримств Украни в цлому знаходиться поза межамиконкуренц.Повертаючись до аналзу сучасно амортизацйно полтики в Укран, серед переваг слд вдзначити й  новизну в питаннях оцнки  основних засобв. Згдно зЗаконом  Украни  <<Про  амортизацю>>  та  <<Про  оподаткування  прибуткупдпримств>> облк основних фондв здйснються за х залишковою вартстю. Врезультат  цього  нововведення  полегшуться  аналз  технчного  стану  основнихзасобв, х зношеност та планування вдтворення.Рис. 1.3.4. Рчна сума податкв в розрахунку на один великотоннажнийавтомобль станом на кнець 1996 року [див. також 119, с. 57]Вдповдно  до  чинно  нструкц  з  бухоблку  балансово  вартост  груп  основнихфондв вдтепер в бухгалтерськй звтност <<вдображаться сума зносу придбанихосновних  засобв,  що  були  в  експлуатац>>  [102,  п.  13].  Попередня  методикаоцнки  основних  фондв  в  бухгалтерськй  звтност  <<спотворювала  баченняступеня  придатност  (спрацьованост)  основних  засобв,  що  були  в  експлуатац,придбаних або отриманих з будь-яких джерел,  створювала викривлене уявленняпро те, що пдпримство волод цлковито новими основними засобами>> [126, с.51].